Згідно сучасної наукової теорії вважається, що усі метеори, які падають на Землю, походять з нашої Сонячної системи. Так більшість метеоритів є шматками кометного пилу чи фрагментами астероїдів. Увійшовши в земну атмосферу вони спалахують, залишаючи по собі вогненний слід, їх часто називають «падаючими зірками». Проте недавнє спостереження, похитнуло теорію, що «космічні гості» прибувають лише з терен нашої сонячної системи. Група астрономів з Росії стверджує, що вони спостерігали метеор позагалактичного походження.
Віктор Афанасєв з Російської Академії Наук, використовуючи для своїх спостережень 6-метровий телескоп обладнаний спектрометром, досліджує спектри метеорів. Він помітив що спектри деяких метеорів містять аномалії. Так спостерігаючи за одним із метеорів, Афанасєв був здивований швидкістю з якою метеор вразив земну атмосферу – близько 300 км/с, що дуже незвичайно. Лише 1% метеорів мають швидкість приблизно 100 км/с. І ще ніколи не вдавалось спостерігати за метеором з швидкістю декількох сотень км/с. Виникло відразу питання: звідки метеор прибув?
Якщо взяти до уваги той факт що Сонце, а разом з ним і Земля рухається навколо центру галактики з приблизною швидкістю 220 км/с, то можна зробити висновок, що метеор має позагалактичне походження.
Афанасєв також відзначив, що спектри цього метеора засвідчили, що він складався із заліза, магнію, кисню, йоду і азоту. Ці матеріали, особливо метали, формуються в середині зірок. Додатковий, спектральний аналіз показав особливості будови метеора, який витримував температури 15000–20000°C. Афанасєв стверджує, що це дуже відрізняється від метеорів «земного типу», які походять із Сонячної системи.
Інша особливість це розмір метеора. Дослідники обчислили, що розмір метеора складав декілька десятків міліметрів. Це удвічі більше, ніж середній розмір міжзоряного пилу в нашій галактиці.
Команда астрономів згодом провела інші спостереження, щоб вивчити кількість можливих метеорів позагалактичного походження. За 34.5 годин спостереження, дослідники зареєстрували 246 метеорів, 12 з яких мали високу швидкість, і могли прибути поза меж нашої галактики.
Віктор Афанасєв з Російської Академії Наук, використовуючи для своїх спостережень 6-метровий телескоп обладнаний спектрометром, досліджує спектри метеорів. Він помітив що спектри деяких метеорів містять аномалії. Так спостерігаючи за одним із метеорів, Афанасєв був здивований швидкістю з якою метеор вразив земну атмосферу – близько 300 км/с, що дуже незвичайно. Лише 1% метеорів мають швидкість приблизно 100 км/с. І ще ніколи не вдавалось спостерігати за метеором з швидкістю декількох сотень км/с. Виникло відразу питання: звідки метеор прибув?